- індукований
- [індуко/ванией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
індукований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до індукувати. •• Індуко/ване божеві/лля різновид психогенного захворювання, спричинене під впливом психічно хворої людини в особи, яка до цього не страждала на психічне захворювання … Український тлумачний словник
індукований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
радіаційно-індукований — прикметник … Орфографічний словник української мови
Нейко, Евгений Михайлович — Евгений Михайлович Нейко укр. Євген Михайлович Нейко … Википедия